ab1_u.jpg (6552 bytes)


o06.jpg (19268 bytes)


   Погрібний Віктор Олексійович - поет, прозаїк, публіцист, гуморист, сатирик, громадський діяч. Народився 5 серпня 1935 р. в с. Матусівка Маловисківського районуКіровоградської області. Навчався в Мар'янівській, Великовисківській та середній школі № 4 м. Кіровограда. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка (1958).
   Працював у колгоспі їздовим, трактористом. Згодом: власкором «Сільських вістей» та «Літературної України». У 1966-1975 рр. був редактором кіровоградської обласної газети «Молодий комунар», у 1979-1998 рр. - заступником редактора «Кіровоградської правди».
   Автор численних публіцистичних статей, нарисів, художньо-документальних оповідей, памфлетів та фейлетонів, понад 50 теле- та радіопередач з проблем екології, збереження рідної мови, духовності. Друкується з 1957 р.
   Автор численних публікацій у республіканських часописах «Вітчизна», «Дніпро», «Київ», «Зміна», «Літературна Україна», «Вежа» та ін.
   Автор книг поезій: «Напис на шибці» (1993), «Прости мій гнів» (2006), «Знайдений зошит»; публіцистики «Жертовне вогнище» (1995), «Серед українців» (2004); прози «Царина» (2003); гумору й сатири «Маркове пекло» (2005); автор текстів фотоальбомів «Нескорений “Спартак”» (1982), «Кіровоград» та інших видань.
   Окремі твори увійшли до колективних збірок, альманахів, антологій, хрестоматій: «20 х 20. Письменники сучасної Кіровоградщини» (2004), «Шевченкіана степова» (2005), «Євшан» (поезія, 2000), «П’яте колесо» (гумор, 2002); «Золоте поле» (2009), «Блакитні вежі» (2011).
   З 1969 р. – керівник Кіровоградського обласного літературного об’єднання «Степ». Неодноразово обирався депутатом Кіровоградської обласної ради.
    Ініціював відновлення статусу села Арсенівки, де народився І.К.Карпенко-Карий : домігся прокладення асфальтового шляху, встановлення пам'ятних знаків, відкриття музейно-природного заповідника «Батьківщина Карпенка-Карого» (1989).
   Став ініціатором створення обласної організації «Зелений світ» (1989), заснував літературний фонд «Відродження» (1992), на кошти якого видає книги літераторів Кіровоградщини та літературно-мистецький журнал «Степ», працюючи у ньому головним редактором.
   Член Національної ради Конгресу української інтелігенції та голова його обласного відділення.
   Лауреат премій: Кіровоградської обласної комсомольської імені Юрія Яновського (1974), літературно-мистецької Українського фонду культури імені І.Нечуя-Левицького (1996), літературних: обласної імені Євгена Маланюка за книгу «Серед українців» (2004), імені Остапа Вишні за книгу «Маркове пекло» (2008), імені Олеся Гончара за збірку новел «Куща» (2015).
   Заслужений журналіст України. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медаллю «За трудову відзнаку», Почесною грамотою Національної спілки журналістів України.
   Член Національної спілки журналістів України, Національної спілки письменників України (1996).
   Мешкає в Кіровограді.