Петров Микола Гаврилович – прозаїк, перекладач, громадський діяч.
   Народився 21 грудня 1923 р. у с. Нова Прага Олександрійського району Кіровоградської області.
З 1927 р. мешкав у м. Знам’янка Кіровоградської області. Закінчив філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна (1953), факультет іноземних мов Київського державного університету імені Т.Г
Шевченка (1967).
   Учасник Великої Вітчизняної війни.
   З 1947 по 1951 р. працював літературним працівником у знам’янській газеті, учителем української літератури та німецької мови школи с. Володимирівки Знам’янського району Кіровоградської області.
   Друкуватися почав з 1940 року. Автор збірок оповідань: «Перша заповідь», «Двоє на льотному полі» (1995); перекладу з німецької мови художньо-документальної повісті «Тихий фронт» (1995).
   Лауреат журналістської премії газети «Народне слово» імені Володимира Винниченка (1993). Член Організації Українських Націоналістів (1990).
   Член Національної спілки письменників України (посмертно, 1999).
   Помер 6 лютого 1999 р. у м. Знам’янка Кіровоградської області.