Кримська Ірина Анатоліївна – поетеса.
    Народилася 20 жовтня 1981 р. у м. Кіровограді (нині м. Кропивницький Кіровоградської області).
    Внучата племінниця письменника Андрія Кримського, донька письменника Анатолія Кримського.
    З 1985 мешкає у с. Триліси Олександрівського району Кіровоградської області.
    Закінчила філологічний факультет Кіровоградського державного педуніверситету ім. Володимира Винниченка (2003).
    Вчителювала у школах області, займалась журналістською діяльністю, працювала директором середньої школи у с. Цвітне Олександрівського району.
    1993 р. дебютувала добіркою поезій в Олександрівській районній газеті «Вперед», у «Кіровоградській правді».
    Вірші друкувалися в журналах «Вежа», «Поріг», «Жінка», «Дніпро»; газетах «Молодь України», «Кіровоградська правда», «Народне слово», «Вперед»; літературно-мистецьких альманахах «Написане не зникає» (1994), «Брунька розкрилась учора» (1996), «Зоря материнства» (2005), «Золоте поле» (2009), «Вічна любов» (2010), альманахах Конгресу літераторів України.
    Автор поетичних збірок: «Пелюстковий сніг» (1997), «Межа» (1999), «Непідкуплені дзвони» (2001), «У дощу позичу долі…» (2004), «Прощення у Господа молю» (у співавторстві з А. Кримським, 2012).
    Лауреат літературних конкурсів: Всеукраїнського літературно-мистецького конкурсу «Наша земля – Україна» (1995), міжнародних: «Гранослов» (1998), імені Марусі Бек (Торонто, Канада, 1999), обласного літературного імені Валерія Гончаренка (2001).
    Відзначена премією Кабінету Міністрів України за внесок у розбудову молодої української держави (номінація – «Художнє слово»).
    Член Національної спілки письменників України з 2003 року (з перервою у 2004-2012 рр.), Конгресу літераторів України (2008).
    У 2024 р. виключена зі складу Кіровоградської обласної організації НСПУ за фактичне припинення членства.