Панченко
Володимир Євгенович – літературознавець, прозаїк,
критик, громадський та політичний діяч. Народився 2 вересня 1954 р.
в с. Демидівка Любашівського району Одеської області.
У 1975 р. закінчив філологічний факультет Одеського
університету ім. Іллі Мечникова та аспірантуру. Захистив
кандидатську дисертацію на тему: «Проблема характеру в її зв’язку зі
стильовими тенденціями в сучасній українській прозі» (1979).
Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом Одеського
державного університету ім. Іллі Мечникова (1979-1984).
З 1984 по 2001 р. мешкав у Кіровограді. Працював доцентом
кафедри української літератури Кіровоградського державного
педагогічного інституту ім. О.С. Пушкіна (1984-1985, 1994-1998).
Закінчив докторантуру при Київському педагогічному університеті ім.
Михайла Драгоманова, захистив докторську дисертацію на тему
«Творчість В. Винниченка 1902-1920 років у генетичних і типологічних
зв’язках з європейською літературою» (1998). Обіймав посаду
завідувача кафедрою зарубіжної літератури та компаративістики
Кіровоградського державного педагогічного університету ім.
Володимира Винниченка (1998-2001). У 2001 р. виїхав до Києва, де
працював на посаді віце-президента з навчальної роботи Національного
університету «Києво-Могилянська академія» (2001-2007). Був
професором кафедри філології Національного університету
«Києво-Могилянська академія».
Автор книг: «Енергія пошуку» (1983), «Віч-на-віч з епохою»
(1987), «Художня література і проблеми шкільного виховання» (1987),
«Юрій Яновський» (1988), «Поет революційного гарту» (1989),
«Магічний кристал» (1995), «Євангеліє чужих піль…» (у співавторстві
з Л. Куценком, 1996), «Поезія Ліни Костенко» (1997), «Арки і
шибениці» (1997), «Так ніхто не кохав» (1997, 2008), «Будинок з
химерами» (1998), «Урок літератури» (2000), «Морський рейс Юрія
Третього» (2002), «Патетичний фрегат: Роман Юрія Яновського “Майстер
корабля” як літературна містифікація» (2002), «Володимир Винниченко:
парадокси долі і творчості» (2004), «Ох, Україно…» (2004),
«Неубієнна література» (2007), «Небо Левка Мацієвича» (2009),
«Сонячний годинник» (2013), «Кільця на древі» (2015), «Повість про
Миколу Зерова» (2018), «Літературні ландшафти ХХ століття» (2019),
«Сонячний годинник» (2-е, оновлене видання, 2019).
Автор статей, монографій, підручників з української
літератури та історії; упорядник книги В. Винниченка «Раб краси»;
автор сценарію фільму «Голгофа Винниченка» (1995) та ряду інших.
Один з ініціаторів повернення з Франції в Україну колекції особистих
речей В. Винниченка (1992).
Відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації
Спілки письменників України (1985-1989), депутат Верховної Ради
України (1990-1994). Член редколегій часописів: «Вітчизна», «Слово і
час», «Хроніка - 2000»; член експертної ради ВАК (1999-2005); голова
комісії МОН щодо присвоєння міністерських грифів підручникам з
української літератури для загальноосвітніх шкіл; голова конкурсної
комісії МОН на кращі шкільні підручники з української літератури;
член Президії Національної Спілки письменників України; член
координаційної наукової ради з літературознавства НАНУ.
Лауреат премій: Міжнародної ім. Володимира Винниченка
Українського фонду культури (1995), Національної спілки письменників
України: «Благовіст» (1996), імені Олександра Білецького (1998).
Член Національної спілки письменників України (1979).
Почесний громадянин міста Кропивницького (2019).
Помер 14 жовтня 2019 р. |
