Бабенко Олег Олександрович – літературознавець, краєзнавець, громадський діяч.
    Народився 26 грудня 1968 р. у м. Світловодську Кіровоградської області. Закінчив Світловодську СШ № 1 (1986), філологічний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна (1993), Дніпропетровський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президенті України (2005).
    Служив у Збройних Силах СРСР (1987-1989). Працював викладачем кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1993-2003), де викладав курси «Історія української літератури IX-XVIII століть та 20-40-х рр. ХІХ століття», «Український фольклор», «Історичне краєзнавство», «Етнографічне музеєзнавство».
    Працював у структурних підрозділах Кіровоградської обласної державної адміністрації, зокрема обіймав посади заступника начальника управління з питань внутрішньої політики та суспільно-політичного моніторингу, керівника Кіровоградського обласного відділення Пошуково-видавничого агентства «Книга Пам’яті України», а в 2008-2012 рр. – заступника начальника управління культури і туризму Кіровоградської обласної державної адміністрації. З квітня 2013 року - директор Державного архіву Кіровоградської області.
    Має понад 70 публікацій наукового, науково-популярного та навчально-методичного характеру. Автор, автор-упорядник, упорядник близько 30 окремих видань, серед яких: «Від єдиного кореня. Проблема української інтелігенції в драматургії корифеїв» (1994), «На сторожі духовності: національний характер українців у творчості І. Тобілевича» (1998), «Провідна зоря корифеїв: Тарас Шевченко у житті та творчості корифеїв українського професійного театру» (2001), «Une bonne etoile des coryphees: Tarass Chevtchenko et les coryphees du theatre ukrainien» (2003), «Пишемо твір з української літератури: навчальний посібник» (у співавторстві з І. Руснак, 1995, 1997), «Дорога в тисячу літ: навчально-методичний посібник з курсу “Історія української літератури ІХ – 20-40-х рр. ХІХ століть”» (1999), «Дороговказ заочнику: Історія української літератури ІХ-ХVІІІ століть: навчально-методичний посібник» (1999, 2001), «Історія української літератури IX- XVIII та 20-40-х років XIX століття. Навчально-методичний посібник-хрестоматія» (2001), «Дороговказ заочнику ІІ: Історія української літератури 20-40-х рр. ХІХ століття: навчально-методичний посібник» (2002), «Матеріали до навчально-методичного комплексу з курсу «Українська усна народна поетична творчість» (2002). «Короткий словник музейних термінів» (у співавторстві з О. А. Бабенко, 2001), «Із степів полинових: фольклорні записи М. Смоленчука» (упорядник, 2002, 2006), «Із сивого покоління: М. Смоленчук – людина, письменник, вчений» (2003), «Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) «Гандзя. Драма з часів Руїни (1663-1687)» (упорядник, 2003), «Я не боюся дивитись людям в очі або вінок чеснот Є. Чабаненко» (упорядник, 2004), «Нащадки корифеїв - Івану Франку» (2006), «Місцеве самоврядування в Україні: історія, стан, перспективи. Збірник матеріалів» (упорядник, 2006), «Самоцвіти степів полинових» (2012), «Будівництво Кременчуцького гідровузла» (2016) тощо.
    Керівник авторського колективу та відповідальний редактор видання Національна книга Пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні. Кіровоградська область» (2008), головний редактор науково-краєзнавчого вісника Центральної України «Між Бугом і Дніпром» (виходить 2 рази на рік).
    Обирався депутатом Ленінської районної ради м. Кіровограда ІV скликання. З 2007 р. очолює Кіровоградську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України та громадську організацію «Кіровоградська обласна спілка краєзнавців». Голова правління благодійної організації «Центрально-Українська Православна Духовно-Соціальна Академія» (з 2008 р.).
    Національною спілкою краєзнавців України удостоєний звання «Почесний краєзнавець України» (2010), нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом» (2010), почесними грамотами Міністерства освіти і науки України (2004), Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту (2008), Міністерства культури і туризму України (2012) тощо.
    Лауреат премій: обласної краєзнавчої імені Володимира Ястребова за упорядкування книг «Із степів полинових: фольклорні записи М. Смоленчука» та «Із сивого покоління: М. Смоленчук – людина, письменник, вчений» (2004), обласної літературної імені Євгена Маланюка в номінації «літературознавство та публіцистика» за книгу «Самоцвіти степів полинових» (2012).
    Член Національної спілки письменників України (2013).