Любарський Роман Рафаїлович - поет, прозаїк, публіцист, журналіст.
    Народився 26 грудня 1957 р. у Кіровограді (нині - м. Кропивницький).
    Закінчив Кіровоградську ЗОШ № 34 (1975), філологічний факультет державного педагогічного інституту імені О.С.Пушкіна (1979). У студентській газеті 1977 року з’явилися його перші публікації.
    Вчителював на Кіровоградщині, працював кореспондентом газет: «Червона зірка» (1986-1987), «Вечірня газета» (1991-1994), кореспондентом та завідуючим відділом культури щотижневика «Украина-Центр» (1994-1998). У 1998 році емігрував до Ізраїлю. У 2007 році повернувся в Україну. Обіймав посади: редактора районної газети «Васильківщина» (Київщина, 2007-2008); кореспондента газети «Выборгские ведомости» (Ленінградська область, 2008-2009), редактора відділу економічної політики газети «Кіровоградська правда» (2009-2010), кореспондента газети «Народне слово» (2011-2019).
    Автор збірок поезій: «Время звёзд и дождей» (1995), «На пороге в ХХІ-й» (2000), «Тернові зорі» (2000), «Время ОНО» (2002), «Точка росы» (2007); «Зерно і посох» (2012); збірника статей, нарисів, есе «На каждый звук есть эхо на земле…», присвяченого поету Арсенію Тарковському та його зв’язкам з Україною (2012), «Вертоград багатоцвітний» (2020), «Terra alba foliata» (2022).  Вірші, статті, есе публікувалися в журналах та альманахах: «Ренессанс», «Арт-лайн», «Лимузин», «Каштановый дом» (Київ), «Склянка Часу», «Скифия» (Канів), «Дикое поле» (Донецьк), «Встречи», «Побережье» (Філадельфія), «Новый Журнал» (Нью-Йорк), «Народ», «Средиземноморье», «7-40» (Тель-Авів), «Галилея» (Назарет), «Огни столицы» (Єрусалим).
    Член Національної спілки журналістів України (1991), Конгресу літераторів України (2010).
    Мешкає у місті Кропивницький.