Ляшко Олександр Васильович – поет, прозаїк, заслужений журналіст України. Народився 5 листопада 1954 року в Підмосков’ї у м. Ногінськ (нині Богородськ) у родині офіцера з України. Дитинство провів на батьківщині матері – на Чернігівщині і на батьківщині батька – на Миколаївщині.
    Закінчив Ленінградський медичний інститут. Більшу частину життя працював судновим лікарем. Мандрівник з 25-річним стажем, побував на усіх континентах, включаючи Антарктиду, відвідав понад 100 країн світу. Брав участь у міжнародному космічному проекті «Морський старт» (Лос-Анджелес).
    У 2004 році був координатором медичного штабу наметового табору на Майдані. Значну роль у творчій біографії О.В. Ляшка зіграв наш земляк, колишній мешканець м. Олександрія Борис Нечерда, згодом – лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.
    Олександр Ляшко – автор книг «Переулками памяти» (1994), «Краеугольный камень» (1995), «В чем был замысел» (2010), «Сім футів під сузір’ям Південний Хрест» (2021), «В інтер’єрі неупередженого часу» (2024).
    Лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Л.М. Тендюка «Експедиція» (2022) у номінації «Проза і есеїстика».
Член Творчого об’єднання «Вітрила».
    З 2024 року член Кіровоградської обласної організації Національної спілки письменників України.
    Живе у с. Червона Поляна Добровеличківського р-ну Кіровоградської обл.