Безпалий Леонід Якович - поет. Народився 31 грудня 1926 р. у с. Розсохуватка Маловисківського району Кіровоградської області. Навчався в Харківському театральному інституті.
    У 1948 р. був заарештований і засуджений за підпільну антирадянську діяльність на 25 років таборів. Покарання відбував на Колимі. Звільнений у жовтні 1955 р.
    Здобув спеціальність зоотехніка, працював у колгоспі с. Крупське Кіровоградського району Кіровоградської області.
З 1998 р. мешкав у Кіровограді.                 
    Автор поетичних збірок: «На відстані сльози» (1993), «Батьківський поріг» (2001), «На кленовім мості» (2003) , «Душа шукає свій собор» (2003), «Спіши на поклик мій» (2003), «Очима правди» (2004) , «Іти й не падать…» (2005), «Споглядальна мить» (2005), «Життя-ріка…» (2008) та ін.
    Лауреат обласної літературної премії імені Євгена Маланюка в номінації «Художня література» (поезія) за збірку «Іти й не падать…» (2007).
     Помер 12 червня 2009 р. в Кіровограді.