Загравенко Анатолій Романович (справжнє прізвище Куйбіда) – поет, громадський діяч. Народився 7 квітня 1938 р. у смт Новоархангельськ Кіровоградської області. Після школи навчався у Львівському технічному училищі № 8. Працював на Алтайському тракторному заводі. Служив у армії.
    Закінчив відділ поезії Московського літературного інституту імені Максима Горького (1971) та відділ журналістики Київської вищої партійної школи (1975).
   Працював кореспондентом газети «Серп і молот» (1964 - 1995), редактором міської газети «Знам' янські вісті» (1995-2003). Друкуватися почав у 1967 р.
    Автор збірок поезії: «Іскрини дощу» (1990), «Спадок» (1997), «Дике поле» (1998), «Меди полинові» (1999), «Доля» (2000), «Сповідь» (2001), «Часослов» (2002), «Щастя» (2003), «Майдан» (2004), «Пошук» (2006), «Ностальгія» (2007), «Поеми» (2010).
Добірки віршів увійшли до літературних збірників, альманахів, антологій: «Там, де Ятрань…» (1972), «Вітрила» (1973), «Кроки» (1985), «Шевченкіана степова» (2005), «Золоте поле» (2009) та ін.
    Лауреат премій: Кіровоградської обласної комсомольської імені Юрія Яновського (1987), обласної літературної імені Євгена Маланюка в номінації «Художня література» (проза) за двотомник вибраних творів (2013); переможець загальноукраїнського конкурсу «ЗМІ - громадянському суспільству» (1998).
     Активний учасник Народного Руху України.
     Член обласного літературного обєднання «Степ» (1969).
     Член Національної спілки письменників України (2004).
     Помер 10 листопада 2018 р. у м. Знам’янка Знам’янського р-ну Кіровоградської обл.