o_u.JPG (24074 bytes)


o36.jpg (8250 bytes)


    Панченко Володимир Євгенович – літературознавець, прозаїк, критик, громадський та політичний діяч. Народився 2 вересня 1954 р. в с. Демидівка Любашівського району Одеської області.
    У 1975 р. закінчив філологічний факультет Одеського університету імені Іллі Мечникова та аспірантуру. Захистив кандидатську дисертацію на тему «Проблема характеру в її зв'язку зі стильовими тенденціями в сучасній українській прозі» (1979). Працював асистентом, старшим викладачем, доцентом Одеського державного університету імені Іллі Мечникова (1979-1984).

    З 1984 по 2001 рр. мешкав у м. Кіровограді. Працював доцентом кафедри української літератури Кіровоградського педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна (1984-1985, 1994-1998). Закінчив докторантуру при Київському педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, захистив докторську дисертацію на тему: «Творчість В. Винниченка 1902-1920 років у генетичних і типологічних зв'язках з європейською літературою» (1998).
    Обіймав посаду завідувача кафедрою зарубіжної літератури та компаративістики Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (1998-2001).
    У 2001 р. виїхав до Києва, де працював на посаді віце-президента з навчальної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2001-2007). Нині - професор кафедри філології Національного університету «Києво-Могилянська академія».
    Автор книг: «Енергія пошуку» (1983), « Віч-на-віч з епохою» (1987), «Художня література і проблеми шкільного виховання» (1987), «Юрій Яновський» (1988), «Поет революційного гарту» (1989), «Магічний кристал» (1995), «Євангеліє чужих піль…» (у співавторстві з Л. Куценком, 1996), «Поезія Ліни Костенко» (1997), «Арки і шибениці» (1997), «Так ніхто не кохав» (1997, 2008), «Будинок з химерами» (1998), «Урок літератури» (2000), «Морський рейс Юрія Третього» (2002), «Володимир Винниченко: парадокси долі і творчості» (2004), «Ох, Україно…» (2004), «Неубієнна література» (2007), «Небо Левка Мацієвича» (2009), «Сонячний годинник» (2013), «Кільця на древі» (2015) та ін.
    Автор статей, монографій, підручників з української літератури та історії; упорядник книги В. Винниченка «Раб краси»; автор сценарію фільму «Голгофа Винниченка» (1995) та ряду інших.
Один з ініціаторів повернення з Франції в Україну колекції особистих речей В. Винниченка (1992).
    Відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України (1985-1989), депутат Верховної Ради України (1990-1994).
    Член редколегій часописів: «Вітчизна», «Слово і час», «Хроніка-2000»;
член експертної ради ВАК (1999-2005); голова комісії МОН щодо присвоєння міністерських грифів підручникам з української літератури для загальноосвітніх шкіл; голова конкурсної комісії МОН на кращі шкільні підручники з української літератури; член Президії Національної Спілки письменників України; член координаційної наукової ради з літературознавства НАНУ.
    Лауреат премій: Міжнародної імені Володимира Винниченка Українського фонду культури (1995); Національної спілки письменників України: «Благовіст» (1996), імені Олександра Білецького (1998); Кіровоградської обласної літературної імені Євгена Маланюка у номінації «Літературознавство і публіцистика» за книгу «Кільця на древі» (2016).
     Член Національної спілки письменників України з 1979 р.
     Мешкає у м. Києві.