Поліщук Володимир Васильович (1959 р.н.) – журналіст, краєзнавець, літератор. Народився у с. Підвисоке Новоархангельського району Кіровоградської області. Закінчив Підвисоцьку СШ (1976), Вінницький політехнічний інститут (1981), Національну академію внутрішніх справ України (Київ, 1999).
    Працював кореспондентом газети «Будівельник» тресту «Кіровоградбуд» (1986-1992), начальником прес-служби центру громадських зв'язків УВС у Кіровоградській області (1992-2005). Полковник міліції у відставці.
    Друкуватися почав з 1979 р. Автор книг: «Зроблено в Єлисаветграді» (2014), «Будинок, якого уже немає» (2014), «Неатрибутоване місто» (2015), «Там, де Інгул круто вився» (2016), «Сто років тому» (2018), «Час псевдонімів і робкорів» (2018) та ін.
    Лауреат премій: обласної краєзнавчої імені Володимира Ястребова (2018), міської журналістської імені Віталія Ципіна (2018), обласної літературної імені Євгена Маланюка за 2021 рік у номінації «Літературознавство та публіцистика» за книгу «Час псевдонімів і робкорів».