Гольденберг Яків Маркович (псевдоніми Куба Галицький, Яго) – російський радянський поет, сатирик, драматург, сценарист, актор, режисер. Брат А.М. Гольденберга (Арго).
   Народився 22 грудня 1890 р. у родині інженера. Закінчив Єлисаветградську класичну чоловічу гімназію (1909). Дебютував як фейлетоніст на сторінках газети «Голос Юга». Вчився на юридичному факультеті Петербурзького університету і одночасно на відділенні вокалу в консерваторії (1910-1913).
   З 1918 р. – у Червоній Армії. Завідував театральним відділенням у політвідділі Дванадцятої армії (1919-1920), працював художнім керівником червоноармійського театру в Харкові (1920-1921).
   З 1921 р. мешкав у Москві. Працював режисером-лаборантом у майстерні комуністичної драматургії (1921-1923), літературним співробітником «Рабочей газеты» (1923-1924), завідуючим літературною частиною «Радиогазеты» (1925-1926).
   Автор п’єс: «Железная пята» (у співавторстві з Д.П. Смоліним, 1922), «Карьера министра», «Святой из-под палки» (у співавторстві з Е. Каменкою, 1929), «Повесть о трагике» («Павел Мочалов», 1939), «Юность Мольера» (1949).
   У 1931 р. разом з Арго написав лібретто оперети «Полярные страсти». Для оперного театру імені К.С. Станіславського у 1939-1940 рр. написав лібретто опер: «Дарвазское ущелье» (композитор Л.Б. Степанов), «Бал-маскарад» (композитор Дж. Верді), «Берег бурь» (композитор Г. Ернесакс).
   Автор книг: «Слушайте, слушайте» (1929), «Божья конфетка» (1939), «Павлин в вороньих перьях» (1970); текстів пісень, у тому числі популярної пісні «Синий платочек» (музика Є. Петербурзького, 1940).
   У роки Великої Вітчизняної війни працював над створенням одноактних п’єс для фронтових театрів: «Честь», «Пещера», «Её сердце» (1941).
    Перекладав російською вірші польських, угорських, чеських поетів.
    Помер 24 вересня 1963 р. у Москві.