Гус Михайло Семенович – російський радянський літературознавець, критик, публіцист. Народився 9 липня 1900 р. Навчався в Миколаївській гімназії. Закінчив юридичний факультет Київського університету.
   З 1919 р. на журналістській роботі. Працював редактором єлисаветградської газети «Червоний шлях», політпрацівником Червоної Армії, викладав у інституті журналістики.
   У 1931-1941 рр. виступав як літературний та театральний критик «Литературной газеты», «Советского искусства», «Красной нови» та в інших виданнях.
   У роки Великої Вітчизняної війни працював у Всесоюзному радіокомітеті. Керував спеціальним бюро Всесоюзного радіо в Нюрнберзі на процесі над нацистськими злочинцями (1945-1946).
   Автор книг: «За кулисами второй мировой войны» (1947), «Американские империалисты — вдохновители мюнхенской политики» (1951), «Гоголь и николаевская Россия» (1957), «Ленинская партийность и ее критика» (1958), «Идейность – основа художественности» (1958), «Искусство и демократия: к критике ревезионизма» (1959), «Идеи и образы Ф.М. Достоевского» (1962), «Литература и эпоха» (1963), «Модернизм без маски» (1966), «Дуэль в Кабуле» (1969), «Безумие свастики» (1973), «Во имя человека» (1976), «Живая Россия и “Мертвые души”».
    Помер в 1984 р. у Москві.