Негретов Павло Іванович – російський радянський літературознавець, літературний критик, історик. Народився 2 грудня 1923 р. Закінчив Кіровську семирічку (1938) та СШ № 11 (1941).
   Під час Великої Вітчизняної війни був на окупованій території. Працював на аеродромі, у військових майстернях, друкарні.
Перші публікації з’явилися в газеті «Кіровоградські вісті» в 1943 р.
   З 1943 по 1945 р. перебував у Вінниці, Львові, Варшаві, Братиславі. Працював у військовій друкарні, землекопом, на будівництві тунелю. Після вступу радянських військ у Братиславу добровільно з’явився до комендатури. Працював перекладачем у контррозвідці СМЕРШ. У серпні 1945 р. повернувся до Кіровограда.
   За причетність до антирадянської організації «Національно-трудовий союз нового покоління» був заарештований і засуджений на 15 років таборів. Відправлений етапом до Воркути (1946).
   Працював на Воркутинських шахтах, медбратом, робітником на будівництві селища, лаборантом у хімічній лабораторії геологорозвідувальної експедиції.
    У 1955 р. з нього було знято судимість.
    У 1966 р. заочно закінчив історичний факультет Ленінградського університету.
    Після виходу на пенсію в 1973 р. працював машиністом на очисних спорудах Воркути.
    Реабілітований у 1994 р.
    Дослідник творчої спадщини російського письменника В.Г. Короленка.
    Автор книг: «Все дороги ведут на Воркуту» (1985), «В.Г. Короленко: Летопись жизни и творчества 1917-1921» (1990).
Статті П. Негретова друкувалися в журналі «Вопросы истории».
    Автор мартирологу жертв Воркуттабу, дослідник історії м. Воркути.
    Помер 5 червня 2004 р. у Воркуті..