Кузьменко
Віктор Якович – український поет,
журналіст. Народився 5 листопада 1919 р. у родині
робітника. Після закінчення середньої школи
навчався на філологічному факультеті Київського
державного університету.
Під час Великої Вітчизняної війни будував
оборонні споруди на підступах до Києва. Воював
мінометником на Сталінградському фронті. У 1943 р.
потрапив у полон. Після втечі з табору
військовополоненних був у партизанському загоні
в Чехословаччині. Нагороджений бойовими
медалями.
Після війни вчителював у школах
Високопільського району Херсонської області,
був інспектором шкіл райвно, відповідальним
секретарем, редактором Високопільської газети
«Ленінський шлях», обіймав посаду
відповідального секретаря Херсонської обласної
організації Спілки письменників України. У
літературу прийшов у 1950-і рр.
Автор поетичних збірок: «Степові
самоцвіти» (1958), «Земля обітована» (1960), «Вічний
вогонь» (1965), «Журавлині ключі» (1969), «Іду землею»
(1974), «Серцем з тобою» (1979), «Вахта» (1985), «Затужив я
за тобою» (1996), «Вежі та вітрила» (2007). Один з
авторів тому «Херсонська область» серії
«Історія міст і сіл УРСР».
Член Спілки письменників України (1958).
Помер 31 грудня 1996 р. у Херсоні. |