12 вересня 2017 року в літературно-меморіальному
музеї І.К.Карпенка-Карого пройшов літературно-краєзнавчий
вечір з циклу «На гостини до Карпенка-Карого».
Цього разу мова йшла про славетну родину
Олександра та Софії Русових. Це представники
інтелектуальної еліти України ІІ половини ХІХ
століття.
Софія Федорівна Русова (1856-1940) –
український педагог, літературний критик,
публіцист, громадська діячка, засновниця перших
дитячих садків в Україні, одна з піонерок
українського жіночого руху. Закінчила Київську
жіночу гімназію, вчилася в Італії, Франції.
Створила та редагувала педагогічний журнал
«Світло» (1910-1914). Учасниця Міжнародного з’їзду
журналістів у Брюсселі, де виступала з доповіддю
про становище української преси. Викладала
педагогіку в жіночому Фребелівському інституті
та французьку мову в Київському комерційному
інституті.
У 1917 році увійшла до складу
Центральної Ради, де в Генеральному Секретаріаті
очолювала відділи позашкільної освіти та
дошкільного виховання. Була головою
Учительської спілки. Викладала педагогіку в
Кам’янець-Подільському університеті.
У 1920-1938 рр. - голова Української
Національної Жіночої Ради. З 1922 року перебувала в
еміграції (Галичина, Відень, Прага).
Професор педагогіки педагогічного інституту ім.
М. Драгоманова у Празі.
С.Ф.Русова - авторка «Букваря»,
«Читанки для дорослих», ряду книг, присвячених
теорії і практиці дошкільного виховання,
позашкільній освіті. Разом з чоловіком у Празі в
1876 році видала «Кобзар» Т.Г.Шевченка.
Олександр Олександрович Русов (1847-1915)
– статистик, етнограф, фольклорист, громадський
діяч. Закінчив історико-філологічний факультет
Київського університету. Викладав латину та
грецьку в Першій Київській та Подільській
жіночій гімназіях. Був членом «Старої громади»,
секретарем Південно-Західного відділення
Російського географічного товариства.
Започаткував земську статистику в
Україні, створив українську школу статистики.
Працював статистиком у Чернігові, Києві, Одесі,
Харкові, Херсоні, Єлисаветграді. Редагував
журнал «Український вісник». Займався
фольклором, етнографією, видавничою справою.
Автор багатьох статистичних та
етнографічних праць, наукових розвідок із
фольклористики, серед яких: «Кобзарь Вересай, его
музика и исполняемые им народные песни»,
«Описание Черниговской губернии» та ін.
Подружжя Русових були знайомі з І.К.Тобілевичем
та членами його родини. У 1882 році відвідали
Єлисаветград, мешкали в родині драматурга.
Розгорнули у місті культурно-освітню роботу,
відвідували засідання народницького гуртка
«Громада». Про перебування в Єлисаветграді Софія
Русова згадує у книзі «Мої спомини»: «Це було
тоді одне з найкультурніших міст на Херсонщині.
Там була гарна реальна школа та кавалерійське
училище… Оселилися ми в хаті старого Тобілевича,
батька славетних артистів. Його хата була
осередком культурного життя міста».
На літературно-краєзнавчий вечір до
музею завітали викладачі та учні коледжу
технічного університету. Науковець музею Н.В.Мельниченко
розповіла присутнім про славетну родину Русових,
ознайомила з матеріалами виставки «Великі
українці». Знаний краєзнавець Федір Шепель взяв
участь у музейному заході і розповів багато
цікавих фіктів з життя Олександра та Софії
Русових, пов’язаних з перебуванням у нашому
місті. На вечорі звучала музика Миколи Лисенка.
Це Перша рапсодія на тему українських народних
пісень, яка стала весільним подарунком молодому
подружжю Русових у день весілля від знаного
композитора. |
