Панич
Юліан Олександрович - актор, режисер, журналіст.
Народився в 1931 р. у м. Зінов’євську (тепер м.
Кіровоград). Закінчив Театральне училище імені Б.
Щукіна (1954). Був актором московських театрів:
імені Ленінського комсомолу (1954), Театру-студії
кіноактора (1955-1957); ленінградських театрів: драми
імені О.С.Пушкіна (1957), імені Ленінського
комсомолу (1961-1965), драми і комедії на Літейному
(1965-1966). З 1966 р. - режисер Ленінградського
телебачення. У 1969-1972 рр. - режисер в об'єднанні
«Екран» на Центральному телебаченні СРСР. Знявся
у шістнадцяти кінострічках: «Педагогічна поема»
(1955), «За владу Рад» (1956), «Кривавий світанок» (1956),
«Різні долі» (1956), «Триста років тому…» (1956),
«Всього дорожче» (1957), «Ленінградська симфонія»
(1957), «Степан Кольчугін» (1957), «Кочубей» (1958), «Про
мого друга» (1958), «Зорі назустріч» (1959), «Обережно,
бабуся!» (1960), «Раздуми» (1961), «Новели Червоного
дому» (1963), «Зелена карета» (1967), «Першоросіяни»(1967).
У співавторстві з дружиною Людмилою зняв
повнометражні фільми «Дорога додому» (1968),
«Проводи білих ночей» (1969) та сотню кліпів. У 1972 р.
виїхав з СРСР до Ізраїлю. З 1972 по 1994 р. мешкав у
Німеччині, працював на радіостанції «Свобода». У
1991 зняв документальний фільм «Юліан Панич.
Дорога додому». З 1994 р. мешкає у Франції.
Заслужений діяч мистецтв Росії (1996). |
