«Звучить слово Кобзаря» - під такою назвою 20
березня 2018 р. у літературно-меморіальному музеї
І.К.Карпенка-Карого пройшли
літературно-мистецькі студії.
Вступним акордом заходу став виступ
учениць музичної школи № 1 ім. Г.Г.Нейгауза, у
виконанні яких прозучали пісні на слова
Т.Шевченка «Сова», «Ой, маю я оченята», «Тече вода
в синє море» та «Вітер в гаї не гуляє».
Переможень ІІ Всеукраїнського
конкурсу читців ім. Тараса Шевченка – поет,
режисер, член творчого клубу «Парус» Микола
Барабуля представив присутнім літературну
композицію, яка складалася з віршів та уривків з
поем Кобзаря.
У виконанні заслуженої артистки
України, актриси Кіровоградського академічного
обласного українського музично-драматичного
театру ім. М.Кропивницького Галини Романюк
прозвучав уривок з поеми Т.Шевченка «Іван
Підкова».
Музичним подарунком учасникам
літературно-мистецьких студій – студентам
будівельного коледжу став виступ відомого поета,
композитора, барда Андрія Фоменка, який виконав
цикл пісень на слова Т.Шевченка у сучасному
аранжуванні.
У рамках заходу була презентована
виставка «З ім’ям та словом Кобзаря», на якій
представлені матеріали повязані з життям і
творчістю Тараса Шевченка: факсимільне видання
«Кобзаря» та автографів поезій 1843-1845 рр., «Три
літа», «Щоденник і автобіографія поета».
Не менш цікавою є драма «Назар
Стодоля» 1930 р., видана у львівській друкарні
Наукового товариства ім. Тараса Шевченка та
перший експонат нашого музею – «Поеми Тараса
Шевченка» з дарчим написом родички Кобзаря
Катерини Красицької.
Найвищою творчою відзнакою у
незалежній Україні є Національна премія України
ім. Тараса Шевченка. Серед Шевченківських
лауреатів є письменники – уродженці степового
краю, твори яких представлені в експозиції. Це
Василь Козаченко (за цикл повістей «Листи з
патрона», 1971), Федір Сарана (за упорядкування
«Шевченківського Словника», 1980), Володимир
Базилевський (за збірку поезій «Вертеп», 1996),
Григорій Гусейнов (за художньо-документальний
життєпис, у 10-ти томах «Господні зерна», 2006),
Дмитро Іванов (за збірку поезій «Село в терновому
вінку», 2010).
Матеріали виставки розповідають і про
письменників-земляків, які у своїй творчості
зверталися до шевченківської тематики. Це
літературознавчі дослідження М.Равлюка,
Г.Клочека, В.Гараніна, Л.Куценка; краєзнавчі
розвідки С.Шевченка, Ю.Матівоса та інших.
В експозиції широко представлені
твори літераторів нашого краю, які у різні роки
видавалися до ювілеїв Тараса Шевченка: збірник
віршів лауреатів шевченківського конкурсу
«Березневий гомін» (до 180-ї річниці з дня
народження Кобзаря), збірка оповідань, статей,
нарисів «Тарас Шевченко у моєму житті» (до
190-річчя поета), антологія «Шевченкіана степова»
(з нагоди проведення на Кіровоградщині
Міжнародного Шевченківського
літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній,
новій», 2005).
П’єси за творами Т.Г.Шевченка займають
чильне місце у репертуарі Кіровоградського
академічного обласного українського
музично-драматичного театру ім.
М.Кропивницького. Афіші вистав «Назар Стодоля»
та «Гайдамаки» є яскравим тому свідченням.
Шевченківська п’єса «Назар Стодоля» була і в
репертуарі єлисаветградських аматорів, про що
присутні могли дізнатися із світлин виконавців
головних ролей цієї пєси (І.К.Карпенко-Карий у
ролі Назара та його дружина Н.К.Тарковська у ролі
Галі).
Не менш цікавим є фото «Вечорниць» -
музичного додатку до «Назара Стодолі»,
написаного композитором П.І.Ніщинським.
Прем’єра «Вечорниць» відбулася у 1875 році у
Єлисаветграді за участі автора.
Т.Г.Шевченко був, є і залишиться душею
України. І саме Шевченкове слово повинне стати
дороговказом для молодого покоління, якому вже
завтра розбудовувати нашу державу. |
