До 70-річчя створення Кіровоградської області презентовано виставку фотодокументальних матеріалів «Кіровоградщина та кінематограф», яка розповідає про знаних діячів кіномистецтва, більшість з яких - уродженці нашого степового краю.
    Перший експозиційний комплекс присвячений корифеям українського театру. Участь Марії Заньковецької, Миколи Садовського, Івана Мар’яненка, Гната Юри в кінокартинах стала прикладом серйозного ставлення видатних майстрів української культури до мистецтва кіно.
    Єлисаветградець Олександр Разумний - піонер вітчизняного кіно. У творчому доробку режисера 36 художніх та документальних кінострічок, найвідоміші з яких: «Особиста справа», «Тимур та його команда», «Міклухо-Маклай».
    Уродженцем нашого міста є український кінорежисер Володимир Браун - співець доблесті й слави моряків. Його фільми «Максимка», «Командир корабля», «Моряки», «У далекому плаванні», «Море кличе», «Мальва» користувалися популярністю у глядача. За фільм «У мирні дні» режисера нагороджено Державною премією СРСР (1952).     
    Уродженець м. Бобринець Петро Тодоровський - знаний радянський російський оператор, кінорежисер, актор. Його стрічки здобули перемогу на престижних міжнародних кінофестивалях, а фільми «Вірність», «Міський романс», «Кохана жінка механіка Гаврилова», «Анкор, іще анкор», «По головній вулиці з оркестром», «Інтердівчинка» увійшли до золотого фонду кіномистецтва. «Воєнно-польовий роман» у 1983 р. висувався на здобуття премії «Оскар» Американської кіноакадемії.
    Вісім художніх фільмів зняв на Київській кіностудії ім. О.П. Довженка уродженець с. Цибульове Знам'янського р-ну Микола Літус. Найвідоміші з них: «Королева бензоколонки», «Дні льотні», «Пароль знали двоє», «Дачна поїздка сержанта Цибулі», «Зірка шерифа» та ін.
    У творчому доробку кіровоградця, російського кінорежисера, актора, композитора Георгія Ніколаєнка фільм «Досьє людини у “мерседесі”», популярні телесеріали «Далекобійники», «Кодекс честі», десятки ролей.
    Знаний український письменник, уродженець с. Нечаївка Компаніївського району Юрій Яновський у 1925-1926 рр. працював головним редактором Одеської кінофабрики. За його сценаріями зняті фільми «Гамбург», «Микола Гоголь». Свій роман «Майстер корабля» прозаїк присвятив Одеській кіностудії та діячам кіномистецтва О. Довженку, Ю. Сонцевій, В. Кричевському, П. Нечесі та ін.
    Окремий розділ виставки знайомить зі сценаристами. Уродженець м. Новомиргород письменник Дмитро Бузько - автор кількох сценаріїв. За ними на Одеській кіностудії у 1920-і рр. було знято фільми «Лісовий звір», «Макдональд», «Маленький Тарас», «Димівка».
    Єлисаветградець Ригор Кобець (М. Драч) - ініціатор створення та перший завідувач сценарного відділу кіностудії «Білдержкіно» (з 1946 р. - «Білорусьфільм»). За його сценаріями знято перші звукові фільми «Двічі народжений», «Дніпро в огні», «Шукачі щастя».
    Як сценаристи співпрацювали з кіностудіями письменники Юрій Олеша, Юрій Мокрієв, Микола Далекий (Алексєєв), Юліуш Принцев (Прицкер) та ін.
    Один з експозиційних комплексів присвячений екранізаціям творів письменників-земляків. У різні роки на кіностудіях України та колишнього Радянського Союзу було художньо інтерпретовано твори І.К. Карпенка-Карого («Мартин Боруля», «Наймичка», «Сто тисяч», «Хазяїн»), В. Винниченка («Записки кирпатого Мефістофеля»), Ю. Яновського («Вершники», «Дума про Британку»), Н. Рибака («Помилка Оноре де Бальзака»), Ю. Олеші («Три товстуни»), В. Логвиненка («Важка вода») та ін.
    Активно екранізуються твори прозаїка з Новомиргорода Олександра Жовни. За його повістями «Партитура на могильному камені» та «Seсond hаnd» на Одеській кіностудії у 1995 та 2005 роках режисером Я. Лупієм знято однойменні фільми. За мотивами повісті «Експеримент» відомий кінорежисер Роман Балаян у 2004 році зняв фільм «Ніч світла». У 2007 році О. Жовна виступив як автор сценарію та режисер фільму «Маленьке життя» за власним однойменним оповіданням.
    Представлені на виставці матеріали про кіноакторів-земляків Іону Бій-Бродського, Валентину Владимирову, Юліана Панича, Нілу Крюкову, Олександра Луценка, Олену Лицканович.
    Уродженка с. Василівка Новомиргородського р-ну Кіровоградської області заслужена артистка Росії В. Владимирова зіграла в кіно понад 100 ролей, створивши на екрані цілу галерею образів простих російських та українських жінок. Найвідоміші картини в її фільмографії - «Все починається з дороги», «Не забудь, станція Лугова», «Віринея», «Угрюм-ріка», «Білий Бім Чорне вухо», «Сумка, повна сердець», «Поема про море» та ін.
    У 16 фільмах знявся уродженець нашого міста відомий радянський кіноактор Юліан Панич («Педагогічна поема», «За владу Рад», «Кривавий світанок», «Різні долі», «Триста років тому…», «Дорожче за все», «Ленінградська симфонія», «Степан Кольчугін», «Кочубей», «Про мого друга», «Зорі назустріч», «Обережно, бабуся!», «Раздуми», «Новели Червоного дому», «Зелена карета», «Першоросіяни»). У 1964 р. він виступив як режисер-постановник художнього фільму «Проводи білих ночей».
    На різних кіностудіях творили художники-земляки. Більше 25 років віддав Київській кіностудії імені О. Довженка уродженець с. Скопіївка Добровеличківського р-ну заслужений діяча мистецтв України художник-постановник Анатолій Добролежа (фільми «Ракети не повинні злетіти», «Комісари», «Овід», «Анна і командор», «Дума про Британку» та ін.).
    На Київській та Ялтинській студіях працював художником уродженець с. Злинка Маловисківського р-ну Кіровоградської області Петро Максименко (фільми «За всяку ціну», «Вечір на Івана Купала», «Хліб і сіль», «Жива вода», «Нічний мотоцикліст» та ін.).
    На кіностудії «Білорусьфільм» новоукраїнець Володимир Дементьєв оформив стрічки: «Через кладовище», «Саша-Сашенька», «Я, Франциск Скорина», «Вітрила мого дитинства», «Культпохід у театр», «Батьки та діти», «Знак біди», «Наш бронепоїзд», «Благородний розбійник Володимир Дубровський» та ін.
    Виставка «Кіровоградщина та кінематограф» відкриває широкому загалу цікаву сторінку історії рідного краю, знайомить з іменами знаних діячів кіномистецтва.