У перший жовтневий день в літературно-меморіальному
музеї І.К.Карпенка-Карого відбулася напрочуд
добра і душевна зустріч під елегійною осінньою
назвою - «Життя – міраж і райдуга».
Презентували першу поетичну книгу
відомої в нашій області людини Бориса Притули -
педагога-музиканта, хормейстера, композитора і
співака, відзначеного за багаторічну професійну
та громадську діяльність званнями «Відмінник
народної освіти України» та «Заслужений діяч
мистецтв України».
Але багато років, попри надзвичайну
зайнятість, Борис Васильович ще й вірші писав.
Наважився зібрати їх в книгу аж тепер – коли
минуло вісімдесят.
Упорядкувати й відредагувати збірку
допомогла науковець музею Антоніна Корінь.
Двомовна книга «Ліричне багатоголосся» вийшла в
українсько-болгарському видавництві «Зоріден»,
створеному Веселином Сотіровим. Він же
надрукував й подарував автору афіші зустрічі.
Редактор Антонина Корінь розповіла про книгу, в
якій - українська й російська лірика, гумор,
публікації Бориса Притули і про нього. А ще –
уривки із дипломної роботи Богдана Іващенка,
випускника педуніверситету ім. В. Винниченка.
Свою роботу він присвятив життю і творчості
Бориса Васильовича. Книга також містить статті
відомих журналістів області Валентини Левочко і
Броніслава Куманського. Пані редакторка
прочитала й дві свої присвяти.
Автор декламував й коментував вірші,
супроводжував їх власними піснями у авторському
виконанні дуету «Лебедина Вірність» та
вокального квартету з ансамблю «Берегиня».
Ансамбль Притула створив рік тому на Завадівці,
де живе. Керує і водночас співає в ньому.
Друзі, колеги, учні привітали автора з
виходом книги творчими дарунками.
Ведуча ж в кінці процитувала жарт
відомого поета-пісняра Миколи Петренка:
Я старий. Я віджив своє, звісно,
Це б мені помирати, та пізно:
Вже з кадила розвіявся дим…
Я поет, я помру молодим! |
