12 липня, у День фотографа, відбулася
презентація спільного проекту відомого
фотомайстра, члена Національної спілки
журналістів України Олександра Коломінова та
літературно-меморіального музею І.К.Карпенка-Карого.
Виставка фоторобіт «Все було ніби вчора: не
старіє Чечора. Музейними околицями»
започаткувала цикл заходів, присвячених
майбутньому ювілею музея - 25-й річниці від дня
відкриття, яку святкуватимемо наприкінці
вересня.
Фотокамера відобразила своєрідну
атмосферу одного з найстаріших районів міста, в
якому музей знаходиться.
Чечора і Бикове лежать на правому
березі Інгулу. Найголовніші тут дві повздовжні
вулиці - Верхня та Нижня Бикові (нині - Верхня
Бикова і Пушкіна). Роки не надто сильно змінили
цей заповідний острівець. Новобудови впритул
підійшли, та так і зупинилися біля нього.
У ХІХ - ХХ ст. район був пов’язаний з
іменами багатьох письменників. Краєзнавці не
одностайні у думці, чи саме тут на початку 20-х рр.
ХІХ ст. знаходилася кінно-поштова станція, на
якій зупинялися Пушкін і Міцкевич. Але не
викликає сумніву, що в 1872 році неподалік від
Знаменської церкви на однойменній вулиці
оселилася родина Тобілевичів, три сини якої (відомі
нам за сценічними псевдонімами Іван Карпенко-Карий,
Микола Садовський, Панас Саксаганський) та
донька Марія (Садовська-Барилотті) принесли
славу українському театру і літературі. З
Чечорою і Биковим в різні часи були пов’язані
імена громадського діяча, мемуариста Олександра
Тарковського, громадського і культурного діяча,
мецената Євгена Чикаленка, державного діяча і
письменника Володимира Винниченка,
найвідомішого поета української еміграції ХХ
століття, культуролога і історіософа Євгена
Маланюка, класика української літератури,
прозаїка, драматурга, кіносценариста Юрія
Яновського, відомого білоруського письменника,
драматурга, одного із засновників сценарного
відділу кіностудії «Біларусьфільм» Ригора Кобця,
літературознавця, мемуариста Павла Негретова,
диригента Миколи Тараканова.
Фотокут зору Олександра Коломінова
дозволяє бачити незвичайне у звичайному,
несподіване у буденному.
Перші відвідувачі схвально
відгукнулися про експозицію у садовій зоні,
подарували фотомитцю та господарям музичні
вітання і книги. |
Олександр Васильович Коломінов
народився 27 лютого 1959 року в м. Котлас
Архангельської області (Росія). Фотографією
захопився у підлітковому віці. З 1988 року життя
пов’язане з Україною. Кіровоград (нині - м.
Кропивницький) став для нього рідною домівкою.
Довгий час працював
фотокореспондентом газет «Кіровоградська
правда», «Народне слово» і «Вечірня газета». Його
світлини зацікавили видавництва Києва та
Кропивницького «Такі справи», «Трелакс», «Імекс-ЛТД».
Олександр Коломінов - офіційний
фотограф літературно-художніх видань:
«Кіровоградщина. Історія. Традиції. Сучасність.
До 70-річчя Кіровоградської області» (Кіровоград:
Імекс-ЛТД, 2008) та «Кіровоградщина у дзеркалі часу.
До 75-річчя Кіровоградської області» (Кіровоград:
Імекс-ЛТД, 2013). Він - автор фото до альбомів: «Місто
і люди. Єлисаветград – Кіровоград. 1754-2004» (Кіровоград:
Імекс-ЛТД, 2004), «Кіровоградщина. Ми – українці» (Кіровоград:
Імекс-ЛТД, 2012), «Сучасне місто: Кіровоградський
вимір» (Кіровоград, 2013), «Поема про місто» (Кропивницький:
Імекс-ЛТД, 2016), «Кіровоградщина – край на межі
лісостепу і степу» (Кропивницький: Імекс-ЛТД, 2019),
численних буклетів, проспектів, присвячених
місту та області. Фотоілюстрації майстра гідно
доповнили наукове видання В.Смотренка «Сталеві
мережива маленького Парижа» (2014), книгу О.
Класової «1-2-3 дні у Кропивницькому» (Кропивницький:
Імекс-ЛТД, 2019). |
