Віртуальні виставки

«Літописець і співець землі рідної»
(до 70-річчя від дня народження Г.Д.Гусейнова)

    Свій 70-й день народження 23 серпня 2020 року відзначає відомий український письменник, журналіст, краєзнавець, член НСПУ, лауреат Шевченківської премії Григорій Джамалович Гусейнов. Його ім’я в сучасному вітчизняному письменстві більш, ніж знакове. Шанувальники творчості письменника є не тільки в Україні і в Азербайджані, але і в англомовному світі, зокрема в США, Канаді, а також в ряді європейських країн.
    Під час Другої світової війни батько письменника, уродженець азербайджанського міста Гянджа, потрапив у Криму в полон до німців. Після звільнення півострова був покараний за це радянською владою і засланий в місто Котлас на півночі Росії. Звідти його, тяжко хворого, доля привела на Кіровоградщину. Мати Григорія Гусейнова — Ївга Руденко народилась і жила у селі Попівка (Ворошилівка), нині Вербівка Глодоської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області.
    Григорій Джамалович народився і виріс у залізничному містечку Помічній Добровеличківського району Кіровоградської області. З юних літ цікавився культурою, історією, багато читав. Перші літературні спроби припадають на шкільний період - районна газета надрукувала його єдиний патріотичний вірш, а обласна – оповідання «Верби».
    Школярем побував на Хуторі Надія, де познайомився з онуком Івана Карпенка-Карого Андрієм Тобілевичем. То була доленосна подія; хлопець почав збирати відомості про знаних людей української землі. А після зустрічі з письменником і краєзнавцем Григорієм Зленком твердо вирішив, що його покликання - історія, краєзнавство, література.

    Наступним навчальним закладом юнака був Київський залізничний технікум, а згодом - Одеський державний університет ім. І. Мечникова (факультет української філології).
    Працював теслею, залізничником, відповідальним секретарем у газетах «Радянська правда» на Миколаївщині та «Червоний гірник» - у Кривому Розі на Дніпропетровщині.     У Кривому Розі живе та працює з 1981 року.

    Колосальний внесок у культурне поле України Григорій Гусейнов вніс і як видавець і редактор журналу «Кур’єр Кривбасу» (1994-2017 рр.) — одного з найбільш репрезентативних журналів країни, де були представлені різні стилі, концепції, школи й напрямки.
    Завдяки часопису широке коло читачів мало змогу ознайомитися з новими творами сучасних українських і зарубіжних поетів і прозаїків, з публікаціями, що присвячені актуальним питанням культурології, політики, народознавства. У журналі друкувалися також матеріали з краєзнавства. Однією з перших побачила світ повість письменника-кіровоградця Миколи Смоленчука «Дві зорі на висоті небесній» про перебування Афанасія Фета в степовій Україні. Свої твори публікували відомі сучасні українські літератори: Віктор Неборак, Валерій Шевчук, Юрій Покальчук, Володимир Дрозд, Михайлина Коцюбинська, Володимир Базилевський і вже молодші Олександр Ірванець, Оксана Луцишина, Євгенія Кононенко, Іван Андрусяк, Андрій Окара та ін.
    У 2014 році у київському видавництві «Ярославів Вал» вийшла книжка «Добридень, "Кур’єре Кривбасу!"» - двадцятилітня історія українського часопису в листах читачів та авторів. Тут зібрані листи понад двох сотень адресатів. Серед них — «відомі, видатні й великі» титуловані науковці, визнані авторитети у своїй сфері, й зовсім незнайомі для широко читацького загалу провінційні письменники-аматори. Але всіх їх єднає любов до художнього слова, тонке відчуття його краси і вболівання за долю улюбленого видання – «Кур’єру Кривбасу».
     Завдячуючи Григорію Джамаловичу, літературно-меморіальний музеї І.К.Карпенка-Карого 23 роки безкоштовно отримував журнал.

    Член Національної спілки письменників України Григорій Гусейнов — автор більш ніж сорока книг: «Незаймані сніги», «Чаша ювеліра Карла Фаберже», «Станційні пасторалі», тритомника «На землі, на рідній. Легенди та перекази Криворіжжя», «Тіні забутого парку. Малюнки з уяви», «Піщаний Брід та його околиці», «Повернення в Портленд», «Одіссея Шкіпера та Чугайстра» та ін. За його редакцією вийшла книжка українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько» та антологія поезії «Крицевий край» та ін.

     У 2006 році наш земляк став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за художньо-документальну повість у десяти томах «Господні зерна».
    "Господні зерна" — це мегакнига про Україну, про її долю упродовж останніх віків, про її вчених, підприємців, письменників, музикантів, військових, художників, громадських і культурних діячів, як тих, кого нині згадують і пам'ятають, так і тих, хто не надто відомий широкому загалу.
    Григорій Гусейнов прагнув з граничною повнотою і доступністю реконструювати ситуації та колізії, пов'язані з тими, хто став символом і брендом української харизми: Богданом Хмельницьким, Іваном Мазепою, Тарасом Шевченком, Миколою Костомаровим, Миколою Лисенком, Лесею Українкою, Дмитром Яворницьким, Нестором Махном, Володимиром Винниченком, Павлом Тичиною, Євгеном Маланюком, Миколою Кулішем, Юрієм Яновським та ін.
    Пишаємося тим, що до «Господніх зерен» увійшли фотоматеріали з фондів літературно-меморіального музею І.К.Карпенка-Карого. Серед них - родинні світлини Тобілевичів, Тарковських, Маланюка, Яновського, Микитенка, фото корифеїв українського театру в ролях, краєвиди Єлисаветграда поч. ХХ ст. та ін.
     З грудня 2016 року Григорій Гусейнов є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

    Грошовий еквівалент Шевченківської премії (100 тисяч гривень) Григорій Джамалович призначив для заснування нової премії «Глодоський скарб». Це був перший випадок в історії премії, коли гроші, які належали переможцю, були використані на те, щоб створити нову громадську мистецьку відзнаку.
    Назва премії пов'язана із подією, що сталася в 1961 році у селі Глодоси Новоукраїнського району на Кіровоградщині: школяр Володимир Чухрій у степу знайшов майже три кілограми стародавнього золота і срібла, відомого в археології під йменням Глодоський скарб. Золоте й срібне диво, створене майстрами-ювелірами мало не півтора тисячоліття тому, нині зберігається у музеї історичних коштовностей України, розміщеному на території Києво-Печерської лаври.
    Інноваційно привабливим є порядок вручення премії. Він включає обов’язкову спільну поїздку організаторів та лауреатів до цікавих маловідомих місць, що надає можливість популяризувати, відкривати «невідому Україну», яку упродовж свого творчого життя презентує різними засобами Гусейнов.
    Переможці премії вже побували у Вінницькій, Волинській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Черкаській та Чернігівській областях.
     Першим лауреатом у 2007 році став кобзар Тарас Компаніченко, соліст міжнародного хору «Академія традицій» і рок-фолькового гурту «Карпатіянs».
    Упродовж наступних років лауреатами були: 2008 — поет, член літературного угрупування Бу-Ба-Бу (Бурлеск-Балаган-Буфонада) Віктор Неборак (м. Львів); 2009 — мисткиня, поетка Нью-Йоркської групи Емма Андієвська (Мюнхен, Німеччина); 2010 — поет, прозаїк, критик, лауреат Національної премії України імені Т.Шевченка (Бахмацька група — ДАК) Кость Москалець (м. Бахмач); 2011 - скрипалька Мирослава Которович (м. Київ); 2012 — співак, тенор Андрій Бондаренко (м. Санкт-Петербург); 2013— літературознавець, прозаїк, драматург і перекладач, учасниця Нью-Йоркської літературної групи Віра Вовк (Ріо-де-Жанейро, Бразилія); поетеса, прозаїк, малярка, член Національної спілки письменників України Ліда Палій (м. Торонто, Канада); 2014 — письменник, літературознавець, директор видавництва Інституту українських студій Марко Роберт Стех (Торонто, Канада); 2015 — продюсер, режисер, постановник Володимир Тихий (м. Київ); оператор, режисер, продюсер Валентин Васянович (м. Київ); 2016 — голова Спілки українських письменників Словаччини, головний редактор часопису «Дукля» та журналу «Веселка» Іван Яцканин (м. Пряшів, Словаччина); 2017 — письменник, есеїст, перекладач і літературознавець Андрій Содомора (м. Львів).

    Наприкінці 2019 року в Київському Домі учених Національної академії наук України відбувся творчий вечір Григорія Гусейнова - єдиного нині азербайджанця, який отримав з рук Президента України вищу державну нагороду в області культури, літератури і мистецтв - Національну премію України імені Тараса Шевченка. У рамках заходу була презентована нова книга письменника "Вітер зі сходу", в якій переплітається узбецька, азербайджанська і чуваська сюжетні лінії.
    На зустрічі виступила третій секретар посольства Азербайджану в Україні Тарана Садыгова, яка від імені дипмісії привітала письменника з виходом його книги: "Ми, як азербайджанці, дуже гордимося їм. Для нас дуже важливо, що етнічний азербайджанець бере участь в українському літературному процесі і вписав своє ім'я в класичну українську літературу».
    Григорій Джамалович оприлюднив свої спогади про інтерв'ю та спілкування з видатним співаком Муслімом Магомаєвим під час концертних виступів останнього у Кривому Розі у 1988 році.
     Гусейнов - один із засновників Товариства азербайджанської культури в Кривому Розі.

    У Григорія Гусейнова чимало нагород. Він лауреат майже двадцяти премій: імені Івана Огієнка (1996), «Благовіст» (2000), імені Володимира Ястребова (2002), Фундації Антоновичів (США, 2002), імені Володимира Винниченка (2003), імені Валер’яна Підмогильного (2004), імені Василя Стуса (2005), імені Валерія Шевчука (2015) та ін.
    У грудні 2006 року, згідно рішення сесії міської ради, за увічнення міста та його мешканців, активну діяльність у вихованні любові до Батьківщини, її історії й культури Григорію Джамаловичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Помічної».

    Сам письменник - це еталон багатьох людських чеснот, а відтак для його творчості характерні правдивість, об’єктивність, грунтовність і щирість. Григорій Гусейнов не полює за сенсаціями, він відкриває нинішнім та майбутнім поколінням те, що вони не повинні забувати.