28 червня у міській садибі Тобілевичів звучали чумацькі
пісні у виконанні учасників етнографічного ансамблю «Млиночок» Олександра
Полячка та Олени Панічевої. Олександр Полячок – директор кропивницького
музею музичної культури імені Кароля Шимановського, Олена Панічева –
завідувачка теоретичного відділу Кропивницького музичного фахового коледжу.
Учасників зустрічі в зеленій оазі Карпенкового саду привітала
директорка літературно-меморіального музею І.К.Карпенка-Карого Лариса
Хосяінова, яка розповіла про музичні традиції родини Тобілевичів, а також
нагадала, що «чумацький слід» простежується в життєписах кількох визначних
письменників-уродженців нашого краю. Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) у 1897
році написав п’єсу «Чумаки», в якій блискуче виконав роль одного з головних
героїв Хоми Нерука. П’єса мала величезний успіх всюди, де гастролювала трупа
корифеїв українського театру.
У рік, коли Карпенко-Карий створив своїх «Чумаків», в
Архангороді (нині Новоархангельськ) народився Євген Маланюк – майбутній
поет, літературознавець, культуролог. «В лінії батька, - згадував він, -
були чумаки, осідлі запорожці». Пізніше в «Уривку з поеми» писатиме:
Внук кремезного чумака,
Січовика блідий праправнук,
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну.
Кирило Винниченко, чумакуючи, дорогою з Криму зупинявся у
Єлисаветграді в заїжджому дворі, а через деякий час одружився з його
хазяйкою. Від цього шлюбу народився майбутній письменник, політичний і
громадський діяч Володимир Винниченко.
Олександр Полячок розповів гостям про ініційований ним
веб-серіал «Чумацькі пісні», у якому йшлося про автентичну чумацьку пісню,
шляхи й пам’ятки на теренах усієї України. Одним із учасників проєкту став
гурт «Млиночок» (1921).
Як досвідчений педагог, пан Олександр під час заходу не
просто розповів про особливості чумацьких пісень і разом з пані Оленою
виконав деякі з них, а й влаштував справжній майстер-клас, долучив до співів
усіх присутніх, заздалегідь роздавши аркуші зі словами.
Отже, у день, коли українці вшановують свою Конституцію,
музейний сад перетворився на святкову зелену залу, в якій звучали не тільки
старовинні чумацькі пісні, а й лунали поетичні рядки Світлани Ніколаєвської,
присвячені нашій мужній Батьківщині. |
