20 жовтня 2011 року в літературно-меморіальному
музеї І.К. Карпенка-Карого відбувся вечір пам'яті
поета, колишнього члена міської молодіжної
літературної студії "Сівач", члена НСЖУ,
редактора газети "Новенський вісник"
Леоніда Івановича Коцаря, який помер 7 липня 2011
року. У вечорі взяли участь кіровоградці та
жителі селища Нового, де жив і працював Л. Коцар,
відомий у літературних та журналістських колах
як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС. Автор
залишив по собі п'ять збірок поезій, наповнених
лірикою громадянського та інтимного звучання,
виходу в світ яких сприяли відомі літератори: В.
Гончаренко, В. Ганоцький, В. Могилюк. Л. Коцар
писав окрім віршів і музику, грав на флейті,
заснував новенську багатотиражку, де майже 20
років був незмінним редактором.
У спогадах присутніх він постав гарним
поетом, патріотом України, добрим сім'янином і
чесним, роботящим громадянином, товаришем по
перу.
Теплі й добрі слова на його адресу сказала
секретар селищної Спілки ветеранів, почесна
громадянка селища Нового В.І. Махоріна, яка
привела з собою на захід когорту вчителів та
учнів ЗОШ № 10, які читали його вірші та співали
пісні на слова Л. Коцаря. Напередодні заходу
вдова Л. Коцаря передала до музею фото чоловіка,
рукопис автобіографії, диск з записом пісні на
слова Леоніда Івановича в авторському виконанні.
На вечорі були виступи колег по роботі,
студійців "Сівача", товаришів по нещастю -
чорнобильців, серед яких: С.В. Колесников (член
НСПУ), О. Боршуляк (голова обласної Асамблеї
інвалідів), А.В. Фоменко (композитор, поет, бард),
М.Є. Левандовський (поет, член літературного
об'єднання "Степ").
На початку і в фіналі вечора ведуча заходу
співробітник музею, член НСПУ А.М. Корінь
прочитала вірші Л. Коцаря зі збірок "Мамина
бузкова криниця", "Співучий колос з
батьківського поля", "Неспалимі мости". |
