Виставки

Василь Портяк і ми

    4 липня у літературно-меморіальному музеї І.К.Карпенка-Карого відбувся захід «Василь Портяк і ми» – презентація антологій творів фіналістів міжнародної літературної премії короткої прози імені Василя Портяка. Премія заснована 2019 року у місті Фастів за ініціативи міської влади та Національної спілки письменників України на вшанування пам’яті письменника, кінодраматурга, одного з найкращих українських новелістів. Її мета – сприяння розвитку короткої прози, відзначення сучасних майстрів новели та оповідання, а також пошук нових імен в українській літературі.
    З Київщини до музею завітав відомий прозаїк, поет, публіцист, сценарист, голова журі зазначеної премії Василь Трубай. Директорка закладу Лариса Хосяінова ознайомила його з виставками, що нині експонуються. Запросивши до Карпенкового саду, нагадала, що влітку саме в зеленій альтанці садиби Тобілевичів в Єлисаветграді (нині – місто Кропивницький) більше 140 років тому відбувалися зустрічі свідомих українців, творчої інтелігенції. Тож і цього дня, продовжуючи традицію, письменники зібралися у затінку розлогої груші.
    На початку заходу його модератор – голова Кіровоградської обласної організації Надія Гармазій привітала поета і прозаїка Романа Любарського із прийняттям до лав НСПУ.
    Василь Трубай розмірковув над тим, як попри виклики часу вдалося зберегти цей конкурс, презентував антології, видані за його підсумками – щорічно найкращі п’ятнадцять творів друкуються окремою збіркою. У 2022 році за перемогу змагалися 213 робіт з різних куточків України та держав, до яких виїхали співвітчизники у зв’язку з війною.
    Говорили про творчість самого Василя Портяка, слухали окремі його новели. Письменник Василь Бондар, як член журі, наголосив на об’єктивності відбору найкращих робіт: оповідання подаються анонімно і прізвища оголошуються лише після визначення переможців. Також він представив книгу «Крислачі» (1984) із своєї особистої бібліотеки – першу збірку письменника, на честь якого заснована премія. Надія Гармазій ознайомила з книгою «Вибір Скорого» (2021) – посмертним виданням творів Василя Портяка. Очільниця обласної організації НСПУ розмірковувала над тим, чому важливо підтримувати творчих людей за допомогою конкурсів, наголошувала, що в свою чергу, письменники мають бути активними у цей важкий для країни час.
    Презентація антологій творів премії імені Василя Портяка у Кропивницькому не випадкова, адже серед переможців і фіналістів премії різних років – наші краяни Надія Гармазій, Кирило Поліщук, Ольга Полевина, Василь Бондар, В’ячеслав Дудар, Валентина Кондратенко-Процун. Є сподівання, що у наступні роки Кропивниччина ще активніше долучиться до конкурсу. Його демократичні умови мають особливо зацікавити творчу молодь.
    Лариса Хосяінова зазначила: є ще одна, суто професійна обставина, яка поєднує музей з Василем Портяком і Василем Трубаєм. Перший близько десяти років життя присвятив музейній справі: працював ученим секретарем Національного музею Тараса Шевченка та старшим науковим співробітником Музею історичного центру міста Києва, а другий і в теперішній час – старший науковий співробітник музею археолога і дослідника Вікентія Хвойки в селі Халеп’я Обухівського району Київської області (відділення Київського обласного археологічного музею).
    На згадку про зустріч і презентацію кропивничани придбали книги гостя – Василя Трубая. Кожна – з автографом автора. У цей же вечір, під час інтерв’ю у студії Українського радіо, пан Василь передав всі виручені від продажу кошти на підтримку ЗСУ.