6 березня 2024 року, напередодні 210-ї річниці від дня
народження Тараса Григоровича Шевченка, у літературно-меморіальному музеї
І.К.Карпенка-Карого міста Кропивницький відбувся літературно-мистецький
захід «Музейна Шевченкіана».
Літературно-мистецька спадщина Тараса Шевченка займає почесне
місце у фондах музею від самого початку його формування. Збірка нараховує
майже дві сотні одиниць зберігання: окремі твори Кобзаря, поезії у
тематичних збірках та періодиці, наукові дослідження, художні та
науково-популярні видання про його життя і творчість, художні зображення та
репродукції світлин поета тощо.
Науковиця музею Тетяна Ревва ознайомила учнів КЗ «НВО № 32
Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів» з виставкою «Музейна
Шевченкіана. Рідкісні та цікаві видання у фондах літературно-меморіального
музею І.К.Карпенка-Карого». Школярі побачили примірники «Кобзаря»,
відтворені фототипічним способом, зокрема позацензурний примірник 1840 року,
виданий у 1962 році видавництвом АН УРСР і подарований відомим журналістом і
краєзнавцем Федором Шепелем, та цензурований примірник «Кобзаря», який
побачив світ у видавництві «Дніпро» у 1974 році до 160-річчя поета. До
музейного зібрання раритет передав головний режисер Кіровоградського
обласного театру ім. М.Кропивницького Іван Казнадій.
В експозиції представлені повні факсимільні видання (тобто
такі, що копіюють оригінал до найменших подробиць) автографів поезії
1843-1845 років «Три літа» та щоденник і автобіографія поета; драма «Назар
Стодоля» (Львів, 1930). Ці книги з особистої бібліотеки письменника,
педагога і краєзнавця Миколи Смоленчука подаровані музею його вдовою Нінель
Михайлівною.
До рукописних пам’яток спадщини Т.Г.Шевченка належить і «Мала
книжка». Серед родзинок музейного зібрання – дві збірки «Т.Г.Шевченко. Мала
книжка. Автографи поезій 1847-1850» (видання АН УРСР 1963 року та «Наукової
думки» 1984 року).
Матеріали про життя і творчість Т.Шевченка представлені
книгами Павла Зайцева «Життя Тараса Шевченка» (Мюнхен, 1955), Дмитра
Красицького «Дитинство Тараса Шевченка» (1964), Янки Купали «Тарасова доля»
(1954). Про Кобзаря і його роль у становленні і розвитку української
літератури йдеться у праці Євгена Маланюка «Книга спостережень» (Канада,
1962).
В експозиції знайшли місце літературознавчі дослідження
відомих науковців Володимира Панченка «Шевченко зблизька» (2011) та «Він не
буде абияким чоловіком» (2011), Григорія Клочека «Поезія Тараса Шевченка:
сучасна інтерпретація» (1998) та «Шевченкове слово: спроба наближення»
(2014).
Директорка Лариса Хосяінова вручила подячні листи за
поповнення музейної Шевченкіани відомим краєзнавцям Федору Шепелю та Юрію
Тютюшкіну. Під час урочистого заходу Юрій Володимирович подарував альбом «Шевченкіана
в екслібрисі» (Дніпропетровськ, 1993), у якому зібрано більше 250 книжкових
знаків, виконаних сімдесят трьома художниками різних країн. Окремі графічні
роботи для книги надані нашими краянами – поетом Віктором Коржем, художником
Андрієм Хворостом, краєзнавцем Федором Плотніром.
Під час зустрічі звучало і Тарасове слово, покладене на
музику, і українські пісні у виконанні викладачів першої музичної школи
імені Генріха Нейгауза міста Кропивницького Ілони Крицької, Дениса Голубєва,
Олександра Романченка: «Думи», «Вишиванка», «Не залишай».
Юні кропивничани переконалися: Шевченкове слово вічне, бо має у своїй основі
потужний потенціал, спрямований на утвердження національної свідомості,
духовного збагачення кожного українця. |
