Таку назву має нова виставка, відкрита до Дня
Перемоги у літературно-меморіальному музеї
І.К.Карпенка-Карого. Присвячена вона фронтовим
дорогам тридцяти літераторів-земляків та їх
творам періоду війни і повоєнного часу, головною
темою яких є боротьба радянського народу з
фашизмом у період Другої Світової війни.
Кожна музейна виставка – це лиш видима
глядачам верхня частина «айсбергу», під якою –
глибина підготовчої роботи. Щоб на відвідувачів
війнуло через більш як сім десятиліть подихом
воєнної історії, головний хранитель фондів
Лариса Хосяінова провела грунтовне наукове
дослідження. Описала близько сотні музейних
предметів, які є пам’ятками цього періоду. З них
разом з директором музею Катериною Лісняк
відібрали найцікавіші фото, книги, періодику,
аркуші з віршами, написаними земляками між боями,
солдатські листівки й трикутнички, адресовані
рідним, особисті речі, що належали воїнам.
Більшість із них подаровані в музей рідними
письменників.
Першими ознайомилися з експозицією учні
кіровоградської школи-інтернату – ліцею
«Сокіл». Вони дізналися чимало цікавого з
розповіді науковця музею Наталії Мельниченко,
яка розповіла про кількох
письменників-фронтовиків.
...Третьокурсник Київського університету
Олександр Моторний 21 червня 1941 р. здав екзамен з
німецької. А назавтра почалась війна, яка
народила не тільки героїв, а й цілий тематичний
пласт літератури. У кожного воїна, який був чи
став письменником, формувався свій шлях...
Є в Кіровограді вулиця Фісановича. Носить
вона ім’я командира підводного човна Героя
Радянського Союзу Ізраїля Ілліча Фісановича.
Перша книга його «Записки подводника» видана ще
в 1943 р., а інша – «История “Малютки”» - вже
посмертно, після війни. Подібні твори здатні й
сьогодні захопити молодь, яка мріє про море...
Ще один літератор – Тимофій Шашло, родом з
Онуфріївського району, став Героєм Радянського
Союзу в листопаді 1941 р. Він взяв на себе
командування танковою дивізією, яка захопила
стратегічно важливий населений пункт. Бойовий
шлях танкіста від сержанта до підполковника
знайшов своє втілення у його документальній
книзі «Дорожче за життя», виданій у 1960 р.
Цього року виповниться сторіччя з дня
народження поета Петра Біби, родом з
Новомиргорода. Він воював з 1941 р. і до Перемоги,
був командиром мінометного взводу, нагороджений
орденами й медалями. А через три роки після
Перемоги героїка війни уперше озвалась у віршах
його збірки «Братерство».
Рядовим почав війну майбутній письменник
Євмен Доломан. Він теж був мінометником у
добровільній Челябінській танковій бригаді. У
повоєнні роки тема війни не раз звучала в його
поетичних та прозових книгах, окремі з яких – на
виставці. Тут же й фронтова стаття про нього –
молодого бійця – з газеті «Вперед на врага»,
датована квітнем 1945 р.
Живими свідками воєнного часу є
комсомольський квиток (1944) та червоноармійська
книжка (1945) молодого кулеметника стрілецької
дивізії, знам’янчанина Миколи Петрова. А ще його
листи-трикутнички до матері та молодшого брата.
Були серед наших земляків на війні
військові кореспонденти: Арсеній Тарковський,
Натан Рибак, Наум Добрін, Сава Голованівський.
Останній, уже будучи членом Спілки письменників,
пройшов усю війну, дослужившись до полковника. У
воєнні роки було видано 5 книг його поезії та
нарисів. Одна з них «Мсти, воин!» вийшла у 1942 р. і
представлена в експозиції.
Привертає увагу кобура-футляр для
пістолета системи «ТТ», яка належала капітанові
Григорію Карєву. Він – учасник війни з 1941 р. до
Перемоги, в т. ч. – на Чорноморському флоті. На
виставці поруч і його рукописний блокнот з
віршами, написаними під час служби в 1943 р. Тут же
його збірка «Вымпел», куди в 1945 р. ввійшло більше
половини віршів з фронтового блокнота.
Захід супроводжували воєнні пісні у
виконанні хору «Патріот» під керівництвом Ганни
Лозової (концертмейстер – Іван Криворучко)
міського Будинку вчителя.
Зі словом-подякою виступила поетеса
Антоніна Корінь, яка прочитала вірші, присвячені
батькові-фронтовику та подарувала хористам свою
книгу. |
