27 травня 2016 року в літературно-меморіальному
музеї І.К. Карпенка-Карого відбувся вечір памяті,
присвячений 80-річчю від дня народження поета,
публіциста, журналіста Віктора Федоровича
Ганоцького.
Віктор Федорович – уродженець села
Настасівка Томаківського району
Дніпропетровської області. У трирічному віці
разом з батьками переїхав до села Вищетарасівка,
де на берегах Дніпра минули його дитинство і
юність. Вірші почав писати ще у шкільному віці,
був постійним дописувачем шкільної стінгазети.
Після закінчення школи працював на будівництві
водогону, в рибартілі, служив у армії.
Вищу освіту здобував у Харківському
інституті культури (бібліотечний факультет) та у
Київській вищій партійній школі (факультет
журналістики).
За направленням приїхав у Кіровоград, де
тривалий час працював у редакціях обласних газет
«Молодий комунар», «Кіровоградська правда»,
«Народне слово». При цьому продовжував писати
вірші, хоча часу для творчості катастрофічно не
вистачало.
Віктор Федорович – учасник ліквідації
аварії на ЧАЕС. Він першим серед кіровоградських
журналістів розповів правду про екологічну
катастрофу. У місцевій пресі під рубрикою
«Чорнобиль зблизька» друкувалися його репортажі
з території, яка згодом отримала назву
тридцятикілометрова зона.
Окремі поезії Віктора Федоровича
наприкінці 1980-х рр. активно друкувалися на
сторінках престижних літературних часописів,
серед яких: «Вітчизна», «Дзвін», «Райдуга» та ін.
Повністю зосередитися на літературній
творчості В. Ганоцькому вдалося лише на пенсії. У
1991 році побачила світ його перша поетична збірка
«Ти». Пізніше вийдуть друком: «Не продавайте моїх
сліз» (1998), «Спокута» (1990), «Ім’я стиглого літа»
(2001), «Світло у вікні» (2002), «Сто віршів» (2004), «Змах
крила» (2008); книги прози та публіцистики
«Чорнобиль – наш біль» (2006), «Поцілунок роси» (2007),
«Ми прийшли з учора» (2009), «Постскриптум або
крапку ставити рано» (2013).
Поезії В.Ганоцького йшли від його щирого
серця, якому була притаманна любов. Любов до
людини, до рідної землі, до усього живого. І біль.
Біль за долю України.
Ряд публіцистичних статей Віктора
Федоровича присвячені темі збереження
навколишнього середовища. Сам же він став
переможцем щорічного Всеукраїнського конкурсу
«До чистих джерел» (2009) у номінації «Авторські
публікації».
Перу В.Ганоцького належать і теплі
спогади про пам’ятні зустрічі та творчість М.Смоленчука,
В.Близнеця, Л.Тендюка, В.Сокуренка, В.Юречка, В.Гончаренка
та ін.
У рамках вечора пам’яті відбулися
презентації: фотодокументальної виставки
«Дивосвіт поета Віктора Ганоцького», матеріали
якої розповідають про життя і творчість митця та
поетичної збірки «Ти», яку вдова письменника
перевидала до його 80-річного ювілею.
На вечір пам’яті до музею завітали
члени родини поета, його друзі, колеги-журналісти,
літератори Кіровоградщини.
Теплими й зворушливими були спогади про
Віктора Федоровича, якими поділилися заслужений
журналіст України Бронислав Куманський,
головний редактор газети «З перших уст» Валерій
М’ятович, журналіст Микола Цибульський,
головний редактор Центрально-Українського
видавництва Станіслав Янчуков, колишній диктор
Кіровоградського радіо і телебачення Микола
Левандовський, члени Національної спілки
письменників України Василь Бондар, Антоніна
Корінь, Борис Ревчун, поет, краєзнавець Гарій
Войченко, друг В’ячеслав Бринза.
Пісні на слова Віктора Ганоцького
прозвучали у виконанні подружжя Гарбарів. |
