Літературно-меморіальний музей Івана
Карповича Карпенка-Карого (Тобілевича) відкритий
24 вересня 1995 р. у м. Кіровограді (нині - місто
Кропивницький) з нагоди 150-річчя від дня
народження визначного діяча української
культури. Як режисер, актор і драматург він
сприяв становленню і розвитку вітчизняного
театрального мистецтва 2-ї пол. ХІХ - поч. ХХ ст.
Музей розміщено у меморіальному
будинку, де письменник прожив у Єлисаветграді (наше
місто мало і таку назву) з родиною 11 років (з 1872 по
1883 р.). У цих стінах він розпочав свою літературну
діяльність, написавши оповідання «Новобранець»
і дві перші п’єси - «Бурлака» та «Не так пани, як
підпанки». Його оселя перетворилася на осередок
мистецького, громадсько-політичного життя міста.
Садиба Тобілевичів пам’ятає імена видатних
діячів українського театру Миколи Садовського,
Панаса Саксаганського, Марії Садовської-Барилотті,
культурних та громадських діячів 2-ї пол. ХІХ ст.
Миколи Лисенка, Марка Кропивницького, Миколи
Аркаса, Марії Заньковецької, Михайла Старицького,
Петра Ніщинського, Софії та Олександра Русових,
Євгена Чикаленка, Олександра Тарковського.
У музеї три експозиційні зали. В одному
з них розміщено стаціонарну виставку «І.К.Карпенко-Карий:
життєвими стежками корифея». Матеріали
експозиції, серед яких документи, фотокартки 2-ї
пол. ХІХ ст., книги, театральні афіші, висвітлюють
єлисаветградський період життя письменника,
ролі, зіграні І.К.Тобілевичем на аматорській та
професійній сцені. Тема «Хранителі творчого
спадку» ілюстрована фотографіями музею-заповідника
І.К.Тобілевича (Карпенка-Карого) Хутір Надія,
літературно-меморіального музею І.К.Карпенка-Карого
у м. Кропивницькому, світлинами з вистав
обласного українського музично-драматичного
театру ім. М.Кропивницького «Сава Чалий», «Мартин
Боруля», «Наймичка», «Хазяїн». Представлені
видання про життєвий і творчий шлях корифея,
книги самого драматурга, надруковані у 40-90-х рр.
ХХ ст. та на поч. ХХІ ст. Пам’ять роду Тобілевичів
унаочнена знімками, надісланими з Чеської
Республіки правнучкою І.К.Тобілевича по лінії
дочки Ірини Надією Малчиковою. Це світлини
останнього року життя драматурга, родинні фото
Ірини Студнічкової (Тобілевич) та Надії
Малчикової (Студнічкової).
Музей не обмежився дослідженням
життєпису І.К.Карпенка-Карого та членів його
славетної родини. Літературна карта області -
різнобарвна, багата на імена та події. Серед
напрямків роботи - вивчення та популяризація
літературного процесу на теренах краю.
У другому та третьому залах - тимчасові
виставки: «Хутір Надія - театральна Мекка
України», «Голоси літературної Кіровоградщини» (історія
літературного життя краю за 80 років), «Слово про
місто над Інгулом» (згадки про наше місто у
творах Дон-Амінадо, Арсенія Тарковського, Іллі
Еренбурга, Юрія Яновського, Олеся Гончара,
Володимира Базилевського, Леоніда Тендюка, Юрія
Камінського, Валерія Гончаренка та ін.)
Музейні фонди налічують близько 16000
предметів. Серед них - матеріали більш як про 250
представників письменницького цеху – наших
земляків. Найвідоміші з них: М.Кропивницький,
І.Карпенко-Карий, В.Винниченко, Є.Маланюк, Ю.Яновський,
В.Козаченко, І.Микитенко, Ю.Мокрієв, С.Голованівський,
В.Базилевський, В.Бровченко, А.Тарковський, Ю.Олеша.
Збережено для нащадків прижиттєві
видання творів І.Карпенка-Карого та М.Кропивницького,
оригінали фото корифеїв українського театру,
твори В.Винниченка, видані на поч. ХХ ст., ручку та
лист поета Євгена Маланюка, автографи Арсенія
Тарковського, книгу з особистої бібліотеки його
батька - Олександра Тарковського (племінника І.К.Карпенка-Карого
за першою дружиною Надією), добірку книг наших
краян 30-х рр. минулого століття, матеріали з
особистих архівів письменників-земляків Василя
Козаченка, Сави Голованівського, Григорія Карєва,
Миколи Петрова часів Другої світової війни та
багато іншого.
Наші виставки присвячені визначним
датам та цікавим подіям в літературному та
театральному житті області. Серед напрямків
роботи - літературно-музичні вечори, дні пам’яті,
презентації нових творів письменників, зустрічі
з членами Національної спілки письменників
України та представниками різних творчих
об’єднань і національних меншин, акторами,
краєзнавцями, науково-практичні конференції,
театралізовані свята, художні виставки, лекції.
Від 2008 року в музеї проходять
літературно-краєзнавчі читання, посвячені
пам’яті знаного в Україні вченого-літературознавця,
уродженця нашого краю Леоніда Куценка.
Продовження музейної мандрівки - у
великому садку. Ми звемо його Карпенковим. Наш
сад - зелена зала під відкритим небом. Це - місце
для концертів, творчих посиденьок, літературних
пікніків та квестів, дитячих ігор і відпочинку на
свіжому повітрі. У внутрішнього двору і саду -
свої легенди і спогади, вони - продовження
екскурсії.
Зусилля колективу спрямовані на те,
аби й надалі залишатися живим осередком
літературного життя, відігравати гідну роль у
справі виховання патріотизму, національної
самосвідомості, любові до літератури рідного
краю. |
