Дванадцятий рік поспіль літературний музей Карпенка-Карого гостинно відчиняє двері для особливої когорти людей, які не шкодують своїх сил і часу, аби на краєзнавчій малі нашого краю залишилося якомога менше білих плям. Вони різні за фахом: педагоги, музейники, медійники, науковці, держслужбовці, письменники, студенти, але раз на рік їх об’єднують літературно-краєзнавчі Куценківські читання.
    Людина, ім'ям якої читання названі, - Леонід Васильович Куценко - харизматична особистість, талановитий вчений, педагог від Бога, невтомний дослідник. Дванадцять років минуло від дня його трагічної загибелі, а здається, ніби кроки його ще лунають в будинку Тобілевичів. Для нас він був другом, порадником, помічником, однодумцем. Тому і читання кожного разу проводимо з особливим хвилюванням.
    Куценківські читання - спільний проект музею І.К.Карпенка-Карого, обласної організації Національної спілки краєзнавців та обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. В.Сухомлинського - стали трибуною для обміну здобутками та відкриттями у галузі краєзнавства.
    Як свідчить статистика заходу, з 2008 року сімнадцять з двадцяти одного району області були представлені трьома сотнями доповідачів.
    XII читання присвячені 80-річчю утворення Кіровоградщини. Здається, не випадково девіз на гербі області «З добром до людей» тотожний життєвому кредо Леоніда Васильовича Куценка.
    Науковці музею ознайомили присутніх з виставкою «Тобі, Кіровоградщина: історія області у книгах, листівках, путівниках». В експозиції представлені видання краєзнавчого характеру та листовні картки з фондів музею, які висвітлюють історію розвитку нашої області.
    У цьогорічних читаннях взяли участь більше двох десятків доповідачів з обласного центру та районів, серед яких викладачі ЦДПУ ім. В.Винниченка, музичного коледжу, співробітники музеїв, бібліотек, обласного архіву, вчителі, творча інтелігенція.
    Найбільшу зацікавленість викликали виступи О.Бабенка «Найграндіозніше будівництво області. До 65-річчя початку спорудження Кременчуцької ГЕС», О.Ратушняка «Взаємини наших земляків Євгена Маланюка і Яра Славутича», Н.Частакової «Намір як ментальне означення (на матеріалі прози О.Кердіваренка», М.Долгіх «Філії Товариства ім. М.Леонтовича на Єлисаветградщині, або Перший крок до українізації музичного мистецтва», В.Жванка «Матеріали до біографії Леоніда Чернова-Малошийченка. "Самосійні діти" Олександрійицини» та інші.
    З цієї нагоди член Національної спілки художників України Віктор Френчко передав музею скульптурний портрет Леоніда Васильовича. Бюст виконано у 2007 році, невдовзі після смерті письменника. Поряд - ескіз меморіальної дошки Леоніду Куценку. Сподіваємося, зовсім скоро вона з'явиться на фасаді alma Mater Леоніда Васильовича - педагогічному університеті міста Кропивницького.