Ломберг Лев Давидович (псевдонім Давидов) - російський радянський письменник. Народився 29 липня 1911 р. Працював робітником на заводі «Червона зірка» (Зінов'євськ), диспетчером на московському заводі «Станколит».
   З 1929 р. на журналістській роботі. Навчався на літературних курсах імені Валерія Брюсова. У 1933 р. закінчив авторське відділення літфаку редакційно-видавничого інституту.
   Працював у газетах «Комсомольская правда», «Красная звезда». Друкувався в журналах «Техника молодежи», «Машиностроение».
    Учасник Великої Вітчизняної війни.
   Автор книг: «Уральский великан» (1956), «Стальные руки кузнеца» (1957), «В капле - море» (1959), «В погоне за минутами» (1959), «Сивкин барьер» (1963), «Рыцари нашего времени» (1964), «Долгий путь без привалов» (1964), «Верность» (1980, 1984).
   Упорядник книг: «Партия шагает в революцию» (1964, 1969), «Светом ленинских идей» (1965), «Мы наш, мы новый мир построим» (1967), «Ленинская гвардия планеты» (1967, 1970), «Московские страницы» (1971), «Генерал Карбышев» (1973), «Быстрина» (1976), «Самый необходимый на земле человек» (1986), «Обгоняя время» (1979), «Рассказы о партии» (1982), «Десятый этап эстафеты» (1983), «Высокое стремление» (1985).
    Помер в 1989 р. у Москві.