11 липня 2023 року до зеленої зали музею ‒ Карпенкового саду ‒ завітали
керівниця обласного літературного об’єднання «Степ» імені Віктора Погрібного
Ольга Полевіна та членкині цієї організації Олена Трибуцька, Ніна Даниленко,
Галина Суржок, Тетяна Микитась із своїм новим творчим набутком ‒ книгою «Рік
лютневої люті» (Кропивницький, «Імекс-ЛТД», 2023).
До видання увійшли вірші, оповідання, есеї, хроніки воєнної
тематики. Це літопис подій, думок, переживань та сподівань, якими українці
живуть від лютого 2022 року і донині. Цінність цієї книжки насамперед у
тому, що мовою художнього слова автори передали емоції та думки нашого
воєнного сьогодення.
На презентацію були запрошені курсанти Донецького державного
університету внутрішніх справ. Науковці музею розповіли студентству про
оселю Івана Тобілевича (Карпенка-Карого) ‒ острівець українського
мистецького та громадсько-політичного життя у Єлисаветграді 2-ї половини ХІХ
століття.
Ольга Полевіна зазначила: «Мій обов’язок як голови
літоб’єднання – зберегти написане авторами. Сподіваюся, що наша книжка, як
свідок часу, буде цікава читачам». Письменниця ознайомила з історією своєї
героїні Вероніки з однойменного оповідання: її коханий незадовго до
повномасштабного вторгнення опинився в росії і звідти весело запевняв, що
ніякого вторгнення немає, то все вигадки…
Говорили і про щоденник Людмили Юферової ‒ уродженки
Добровеличківського району Кіровоградської області. Нині вона проживає в
селі Дмитрівка Бучанського району Київської області. Пані Людмила записала
жахливі події першого місяця повномасштабного вторгнення рашистів на нашу
землю.
Тетяна Микитась ознайомила молодь із своїми роздумами щодо
причин війни, яка спричинила стільки горя людям, забрала у них рідних.
Галина Суржок зупинилася на оповіданні «Моя війна», зачитала уривок твору «Сім
кроків до життя» попередньої воєнної збірки «Смертельний соль-дієз».
Присутні дізналася про волонтерську діяльність пані Галини.
«Степівчани» згадали фантастичні твори Максима Липкана «Рудий
лис» і «Кривавий дощ», у яких нашим воїнам допомагають українські фольклорні
персонажі та герої комп’ютерних ігор.
Ніна Даниленко поділилася гостросюжетною історією про дівчину,
якій війна відкрила безмежний цинізм її хлопця («Шлях до Іонічного моря»).
До збірки «Рік лютневої люті» увійшли вірші: Олександра
Архангельського «Ховають кожен день свого когось, стають в містах і селах на
коліна», «Вороння», «Лиш одного бажаю московітам»; Ольги Полевіної «Маленькі
кримські кипариси», «Які – не знаю – в неї очі»; Людмили Юферової «Дрижать –
гудуть степи», Назарія Назаріва «Тьма», «Білогруді леви гуляють полем»,
«Тим, хто загинув 2022-го» та ін.
Олена Трибуцька зачитала власні вірші «Воєнне танго», «Як
роздерта артерія», «Рвані шмати туману», написані під час війни.
Членкині літературного об’єднання висловили думку, що серед
курсантської молоді напевне є літературно обдаровані люди. Порадили у
вільний від навчання час реалізовувати свої таланти у різноманітних творчих
співтовариствах.
За традицією музейники подарували «степівчанам» афішу заходу.
На згадку учасники зустрічі сфотографувалися у Карпенковому саду та
поласували плодами старої груші. |
