Летят года. Летят не суетятся,
Раскладівая жизнь по-старшенству.
И вместе в голове моей теснятся,
И за руку подводят к торжеству.
Немало их. В полёте все высоком,
На крыльях веры, пронося мечту,
Желающим поведают о многом,
А главное, как брали высоту.
Счастливый день. А я в переживаньи.
Кого сегодня встречу из друзей?
Томи тельная сладость ожиданья,
Звенит бокал, и вот он – юбилей.

• • •

    22 травня святкує свій 65-річний ювілей поет, актор, сценарист, режиссер-постановник, громадський діяч – Микола Іванович Барабуля.
    22 травня – День святого Миколая, тому у батьків з вибором імені проблем не виникло. Народився у Кіровограді у родині робітників. Щасливе і безтурботне дитинство пройшло спочатку в селі Мотронівка Знам’янського району Кіровоградської області у діда Гаврила та бабусі Ганни, а потім у Кіровограді, де освіту здобував у школі № 8.
    Далі були роки навчання у Дніпропетровському театральному училищі, яке закінчив у 1971 році. Потім – служба у десантних військах у Кіровограді. Свій перший стрибок запам’ятав на все життя. Художня самодіяльність, у якій Микола Іванович брав активну участь, у військовій частині була на високому рівні. На огляді-конкурсі стали кращими у Київському військовому окрузі.
    Два роки батальон проходив повз кіровоградський педінститут з піснею «Студенточка- пора вечерняя». Дівчата знали, що солдати співають для них, посміхалися, махали рукою. Серед них була і майбутня дружина Людмила. А невдовзі їх шлюбний союз скріпив студентський театр «Резонанс».
    За кращу чоловічу роль у виставі «41» театру «Резонанс» був відзначений у рамках обласного театралізованого свята «Вересневі самоцвіти».
    Після закінчення Вищої школи культури у Ленінграді Микола Іванович працював у Будинку народної творчості, артистом розмовного жанру Кіровоградської обласної філармонії, методистом Будинку культури «Жовтень» заводу «Червона зірка», завідуючим відділом художньої самодіяльності при Кіровоградській обласній раді профспілок, завідуючим відділом культури Кіровської районної ради м. Кіровограда.
    Впровадив нову форму клубної роботи – дитячий клуб веселих та кмітливих, був організатором шкільної ліги КВК, команди «Колезькі асесори», яка стала переможцем ліги. Брав участь у створенні клубу для інвалідів «Надія». Проводив цикли лекцій-концертів «Любовь в поезии веков» у школах, музеях міста. Лауреат конкурсу читців у м. Вінниці, переможець обласного конкурсу агітаційно-художніх бригад, Всеукраїнського конкурсу читців ім. Тараса Шевченка у м. Києві (Гран-Прі).
    Багато років Микола Барабуля очолював відділ культури і туризму Кіровоградської міської ради. За вагомий внесок у розвиток культури неодноразово нагороджувався подяками, дипломами, грамотами Кіровоградського міськвиконкому, Кіровської районної ради м. Кіровограда. Микола Іванович має відзнаку «За заслуги» ІІ ступеня виконавчого комітету Кіровоградської міської ради.
    З 2012 року працює художнім керівником Будинку культури «Авіатор», директором музейного комплексу «Кіровоградщина авіаційна».
    І все ж таки, Микола Іванович знаходить час для поезії, бо має натхнення писати і про любов до рідного краю, і про життя, яке вирує навкруги. Свої вірші М. Барабуля почав друкувати в місцевій пресі з 1963 року. Він автор збірки поезії «Упало сонце на долоні», його вірші увійшли до збірок «Осень», «Десять лет под “Парусом”».
    Багаторічна дружба і співпраця поєднує співробітників літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого з Миколою Барабулею. Він завжди із задоволенням відгукується на пропозиції брати участь у різноманітних заходах, неперевершено читає вірші Т. Шевченка.
    Отже, музейники вітають ювіляра, бажають йому міцного здоров’я, творчої наснаги, кохання.